-
1 йому
(дав. відм. від особ. займ. він, воно) him, to him -
2 twenty
1. n1) число двадцять2) номер двадцятьRoom twenty — кімната (номер) двадцять
3) двадцять років (про вік)4) група з двадцяти осіб (предметів)5) двадцятифунтовий банкнот2. numдвадцять* * *I ['twenti] nin /by/ twenties no — двадцяти; двадцятий розмір
to wear a twenty — носити двадцятий розмір; двадцять років ( про вік)
he must be under [about, over] twenty — йому ще немає [біля, більше]двадцяти
he is not far off twenty, he is getting on for twenty — йому скоро будет двадцять років
at twenty — у двадцять років, в двадцятирічному віці
II ['twenti]a girl of twenty — двадцятирічна дівчина; двадцятидоларова банкнота; двадцятифунтовая банкнота
twenty books [minutes] — двадцять книг [хвилин]
twenty questions — гра "двадцать питань"
twenty tens are two hundred — двадцять, помножене на десять - двісті; ( номер) двадцять, ( номер) двадцятий
twenty one, twenty two, etc — двадцять один, двадцять два
twenty first, twenty second, etc — двадцять перший, двадцять другий, так даліtwenty and twenty times тисячу разів, без кінця
twenty five — лінія, проведена на майданчику на відстані двадцяти п'яти ярдів від кожних воріт ( регбі)
-
3 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
4 twenty
I ['twenti] nin /by/ twenties no — двадцяти; двадцятий розмір
to wear a twenty — носити двадцятий розмір; двадцять років ( про вік)
he must be under [about, over] twenty — йому ще немає [біля, більше]двадцяти
he is not far off twenty, he is getting on for twenty — йому скоро будет двадцять років
at twenty — у двадцять років, в двадцятирічному віці
II ['twenti]a girl of twenty — двадцятирічна дівчина; двадцятидоларова банкнота; двадцятифунтовая банкнота
twenty books [minutes] — двадцять книг [хвилин]
twenty questions — гра "двадцать питань"
twenty tens are two hundred — двадцять, помножене на десять - двісті; ( номер) двадцять, ( номер) двадцятий
twenty one, twenty two, etc — двадцять один, двадцять два
twenty first, twenty second, etc — двадцять перший, двадцять другий, так даліtwenty and twenty times тисячу разів, без кінця
twenty five — лінія, проведена на майданчику на відстані двадцяти п'яти ярдів від кожних воріт ( регбі)
-
5 tell
In розм.1) розмова; плітка2) розповідь, історіяIIv (past і p.p. told)1) розповідати2) говоритися, розповідатися3) говорити, сказати, повідомлятиto tell the time — сказати, котра година
4) розголошувати, виказувати; видавати5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати6) запевняти; твердитиI am telling you — запевняю вас, повірте мені
7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти8) вирізнятися9) показувати; свідчити10) позначатися, даватися взнакиage begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки
11) веліти, наказувати12) рахувати; підраховувати14) налічувати, нараховуватиtell off — а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось
tell on — набрехати, наклепати
tell over — а) переповідати; б) перелічувати
don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!
to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити
do tell! — амер. от тобі й на!, не може бути!
I'll tell you what — розм. знаєте шо; послухайте мене
you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!
you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!
* * *I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб -
6 sixty
1. n1) число шістдесят2) номер шістдесятRoom sixty — кімната (номер) шістдесят
3) шістдесят років2. numшістдесятsixty tens are six hundred — шістдесят, помножене на десять, буде шістсот
sixty-one, sixty-two, etc. — шістдесят один, шістдесят два і т.д
like sixty — розм. блискавично, швидко
* * *I [`siksti] nгрупа з шестидесяти чоловік або предметів; шістдесят років ( про вік)II [`siksti] -
7 teens
n plвік від 13 до 19 років* * *[tiːnz]n; plвік від 13 до 19 років; юнацький вік -
8 thirties
n pl1) числа від тридцяти до тридцяти дев'яти3) вік від тридцяти до тридцяти дев'яти років* * *aчисла від тридцяти до тридцяти дев'яти; ( the thirties) тридцяті роки ( століття); вік від тридцяти до тридцяти дев'яти роківshe is in the early [in the late] thirties — їй тридцять із невеликим [десь за тридцять]; шкала розподілу ( термометра) від 30 до 40
-
9 eighteen
1. n1) (цифра) вісімнадцять2) номер вісімнадцять (вісімнадцятий)2. numвісімнадцять* * *I [ei'tiːn] nвісімнадцять (цифра тж. figure of eighteen); вісімнадцять; група з вісімнадцяти пред-метів або людей; вісімнадцять років ( про вік)II [ei'tiːn] -
10 eighty
n, num1) (число) вісімдесят2) номер вісімдесятий3) вісімдесят роківeighty one, eighty two, etc — вісімдесят один, вісімдесят два і т. д.
eighty-first, eighty-second, etc — вісімдесят перший, вісімдесят другий і т. д
* * *I ['eiti] nвісімдесят ( цифра) тж. ( figure of eighty); група з вісімдесятьох предметів або людей; вісімдесят років ( про вік)II [`eiti] -
11 but
1. n1) заперечення2) кімната, що виходить на вулицю (в двокімнатному будинку)2. adv1) зовні, назовні2) тільки, лишеall but — майже, ледве, мало не
3. pronхто б не, що б неthere is no one but has heard it — нема такої людини, яка б не чула про це
4. prepкрім, за виняткомwho will do it but me? — хто, крім мене, зробить це?
5. conj1) але, а, однак, протеI should like to come but I have no time — я хотів би прийти, але у мене немає часу
2) крім, за виняткомwe had no choice but to obey — нам не залишалося нічого іншого, як підкоритися
3) якби не, коли б не; як не; щоб неhe would have fallen but for me — він упав би, якби не я
what could he do but confess? — що йому залишалося робити, як не зізнатися?
* * *I [bet] n II advтільки, лишеIII pronхто б не, що б неIV prepза винятком, крімVcj1) вводить слова е речення, які суперечать або обмежують одне одного але, a, проте, однак; на початку речення часто вказує на перехід до нової теми2) указує на виключення або обмеження крім, за винятком3) (часто but that; після заперечення) щоб не; без того, щоб не; що4) ( but that) якби не5)but for — без, крім; якби не
all but — майже, ледь не
yce, — що завгодно, тільки не
VI [bet] nbut then — але зате, але з іншого боку
шотл. кімната у двокімнатному будинку, що виходить на вулицю,VII [bet] aшотл. зовнішнійVIII advшотл. зовні; назовні -
12 eight
1. n1) (цифра) вісімeight and eight make sixteen — вісім плюс вісім — шістнадцять
2) вісімка3) номер вісім2. numвісімto have one over the eight — розм. напитися, хильнути зайвого
E. Hours — австрал. День праці (свято)
* * *I [eit] n2) восьма година; cпopт. вісімка ( човен); фігура у вигляді вісімкиII [eit] -
13 під
I ч( у печі) hearth, hearth-stone; мет. bottom, hearthII прийм.1) under; sub; beneath, belowпід впливом — under the influence (of)
під головуванням — under the chairmanship (of), presided over (by)
під дією — under the influence (of smth.), under the action (of smth.), on/under exposure (to smth.)
під забороною — prohibited, forbidden, under a ban
під захистом — under the protection (of)
під землею — underground, beneath the ground
під командою — under the command (of)
під приводом — under pretence (of); under the pretext (of); on the plea (of)
під прикриттям — under cover (of), under the shelter (of), screened (by)
під присягою — on oath, under oath
під тиском — under pressure (of), through press (of)
2) ( у супроводі) to3) (біля, поблизу) near; at; ( про битву) ofпід містом — in the suburbs, near the town
4) ( приблизно) about5) ( про час) towards6) ( напередодні) on the eve (of)7) ( подібний до) in imitation (of)9) onпід забезпечення ек. — on security
під заставу — on security, in pawn
віддати під суд — to put on trial, to prosecute
10) atпід рукою (про місце) — ( near) at hand, close by; ( про предмет) ( ready) at hand, within reach
11)під знаком питання — not certain, open to question
під п'яну руку — in a state of intoxication, when drunk
під заголовком — headed, entitled, under the title/heading
під напругою ел. — alive
під прямим кутом — at right angles, at right angles to
під струмом — carrying current, alive
-
14 shady
-
15 большой
1) (размерами в пространстве) великий, здоровий, сильний. [Велике місто (город). Він знає, яке сонце здорове. Сильний ліс. Сніги сильні. Сильна вода];2) (силой, значением и т. д.) великий, сильний. [Громада - великий чоловік. Були на селі сильні багачі];3) (взрослый) здоровий, великий; см. Взрослый. [Ти вже не маленька, а здорова дівчина. Мусіли працювати, по 16 або 18 годин не тільки здорові, а й діти. Ти вже великий хлопець. Так великі роблять]. Довольно -шой (порядочный) - чималий, величенький. [Чимала хата. Чимала сім'я. Величенький млин]. Самое большое если - од сили. [Цим чоботям од сили три карбованці ціна. Йому од сили трицять років = самое большое если ему тридцать лет]. С -шим трудом - на превелику силу.* * *вели́кий; (большего размера, чем нужно) завели́кий; (значительный по размерам, взрослый) здоро́вий -
16 полный
полон1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].* * *1) по́вний, по́вен, -вна, -вне2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий -
17 shady
['ʃeɪdɪ]adj1) тіни́стий2) пога́нийshady eggs — несві́жі я́йця
3) розм. сумні́вний ( про репутацію тощо)••he is on the shady side of forty — йому́ по́над со́рок ро́кі́в
-
18 толдур-
наповнювати, заповнювати, начиняти, набивати, наливати ВН-К; тӱфек толдур- заряджати рушницю Б; о йеди йыл толдурған йому сповнилося сім років К; пор. тотур-. -
19 лето
1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);4) південь (-дня); см. Юг;5) см. Летник 1;6) тепло; см. Тепло, сщ.* * *лі́то -
20 йаш
Iвік; олар эт'иси бир йашта вони обоє одного віку Г, К; йашым бек коп мені дуже багато років СБ; алтмыш йашна йому шістдесят СБ; алты йашна йому шість років ВН; беш йашна эдим мені було п'ять років СЛ; биз он алтышар йашна эдик нам було по шістнадцять років У; дохуз йашна йому дев'ять років П; йеди йашна мендэн кичик він молодший за мене на сім років У; мен энди йетмиш йашна мені вже сімдесят років Б; йетмиш беш йашына ихтийар старий у віці сімдесяти п'яти років Г; хач йашна? скільки йому років? СБ; хач йашнесиз? вам скільки років? ВН; йашына кӧре йер верди дав місце кожному за віком Г; т'елийлер о баллары он экишер йашна стає тим його дітям по дванадцять років Б; он эт'и он ӱч йашна бала дитина дванадцяти-тринадцяти років СМ; мен дэ сеэн йашта мені теж стільки років У; он алты он йеди йашнад'ерек до шістнадцятисімнадцяти років СМ; он йеди йашына в сімнадцять років У; т'еллер он йедишер он сет'изер йашна оланнар хлопці доросли до сімнадцяти-вісімнадцяти років Г; отуз эт'и йашындан хаста він хворий з тридцяти двох років У; отуз йашна оғлуму гӧмдӱм я поховала сина тридцяти років СК; сексен алты йашна йому вісімдесят шість років У; энди сексен йашна їй уже вісімдесят років М; сет'из йашнадан з семи років У; хырх йашынайым мені сорок років СЛ; ӱч йашна олуй энди йому вже три роки СГ; йашым т'ельди отуза я досяг тридцяти років Г; йашыма т'ель доживи до моїх літ К; йаш тол- виповнятися рокам, досягати повноліття СМ; йашы долмады вона ще не досягла повноліття СГ; сен хач йашна? — мен отуз йашнайым тобі скільки років? — мені тридцять років СГ, СК.II1. молодий, юний; хлопець, парубок, юнак; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; йаш йыллар молоді, юнацькі роки О; йашлар молоді люди, молодь СБ, СМ; бизим йашлар наші парубки У; йаш җан СМ, йаш киши СБ, йаш эриф СБ, П, Б молода людина; йаш чобан молодий чабан Г; мендэн йаш він молодший за мене М; йашна тай дийлер на молодого (коня) кажуть лоша, лошак К.2. зелений, свіжий, соковитий, сирий, мокрий СБ; йаш от молода, зелена трава СБ; йаш хыйар молоді огірки Г; хуру билен йаш та йанай разом із сухим горить і мокре (зелене) СБЧ.сльоза, сльози ВН, СМ, СГ; йаш / йашлар тӧк- лити сльози К / У; кӧзӱнден йаш тӱший у нього з очей капають сльози СМ; кӧз йаш (ы) сльози.
См. также в других словарях:
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Ukrainische Grammatik — Dieser Artikel beschreibt die Grammatik der ukrainischen Sprache. Sie zählt zusammen mit Sprachen wie dem Polnischen zu den slawischen Sprachen, im engeren Rahmen zusammen mit dem Russischen zu den ostslawischen Sprachen. Hinsichtlich ihrer… … Deutsch Wikipedia
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
старий — а/, е/. 1) Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий. || у знач. ім. стари/й, ро/го, ч.; стара/, ро/ї, ж.; старе/, ро/го, с., розм. Людина, що прожила багато років. || у знач. ім. старі/, ри/х, мн.: а) те саме, що батьки 1); б) … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
Марчук, Евгений Кириллович — … Википедия
Цирик, Зиновий Исаакович — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей … Википедия
Зиновий Исаакович Цирик — (род. 20 января 1924, Харьков, УССР) корифей шашечного искусства. Советский спортсмен, шестикратный чемпион СССР по русским шашкам 1951, 1955, 1958 1960, 1964 (рекорд чемпионатов). Гроссмейстер СССР (русские шашки) и международный мастер… … Википедия
Зиновий Цирик — Зиновий Исаакович Цирик (род. 20 января 1924, Харьков, УССР) корифей шашечного искусства. Советский спортсмен, шестикратный чемпион СССР по русским шашкам 1951, 1955, 1958 1960, 1964 (рекорд чемпионатов). Гроссмейстер СССР (русские шашки) и… … Википедия
Шахіст — (укр. шахіст, то есть «шахматист») первая шахматно шашечное издание на украинском языке (после «64» 2 е издание в истории советской шахматной печати). Газета издавались в Киеве с 5 октября 1936 года по 28 февраля 1939 года трижды в месяц,… … Википедия
Мстиславъ — Мстислав Мстиславъ (2) 1. Мстислав Владимирович Тмутороканский, сын Владимира Святославича, брат Ярослава Мудрого, умерший в 1036 г.: Тогда пущашеть (Боян) і̃ соколовь на стадо лебедѣи: которыи дотечаше, та преди пѣснѣ пояше старому Ярославу,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
